Запалити вогонь серпневої ночі! Гроза...
І палає стожара, і сили згасити не стачить...
А у погляді Бога сльзою застигла сльоза
І дві тисячі років Він хоче вогонь цей пробачить.
Вогкий погляд зорі, що пішла в небуття вночі,
На землі ще горить світлячком в світлових кілометрах.
З нас не кожен узяв з рук Господніх від Раю ключі.
Ну а ті, що взяли, вже не зможуть довіку померти.
Тільки ми співчуваєм склянці пролитій води,
Ми жалкуєм за сонцем, що вчора було сяйнішим....
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Всем, кто несет Еваегелие миру, посвящается. - Анатолий Бляшук
Это стихотворение посвящается всем, кто несет свет Евангелия Иисуса Христа миру, но особенно моему духовному наставнику Петровой Ирине.
Этот человек прошел со мной не легкий путь. Ее молитвы всегда были рядом в самое нужное время. Ее терпение и любовь сделали чудо, а ее вера помогла мне поверить в себя, и смело идти дорогой веры.
Спасибо, моя дорогая, и горячо любимая тетя Ира.
